Чи свідчить вчорашнє скасування українсько-натовських військових навчань Сі Бриз, які організовуються вже протягом десяти років, про кінець прозахідних устремлінь України? Необов’язково, – переконує Швеція, яка по завершенні червня головуватиме в ЄС. Стокгольм хоче бачити Україну ближчою до ЄС. Але перешкодити йому може сам Київ, - – пишуть Рафал Вось і Енджей Білецький в польському виданні Dziennik.
"Як і щороку, на проведення спільних військових навчань за участі іноземних підрозділів повинен був дати згоду парламент. Тим часом Верховна Рада навіть не винесла відповідного рішення на голосування", – прокоментував Ігор Попов, представник прозахідного Президента України Віктора Ющенка у Верховній Раді. Він нагадав, що чорноморські маневри, які проводяться з 1997 року, були традиційним критерієм прозахідних устремлінь Києва і сіллю в оці проросійських угруповань. Ще в травні міська рада російськомовного Севастополя винесла рішення про недопущення підрозділів НАТО на територію порту, що на практиці ставило під сумнів сенс всієї операції. Фактична згода парламенту у Києві на це прохання – це остаточний доказ того, що прозахідна більшість на українській політичній арені припинила існувати.
Однак є й зворотній бік медалі. "Найголовніше те, що в лавах НАТО теж не було особливо великого ентузіазму на підтримку традиції Сі Бриз. Навіть американці, які найбільше пропагували військову інтеграцію пострадянських республік, сьогодні набагато більше зацікавлені в покращенні напружених за часів Буша і Путіна відносин з Росією", – каже нам Стівен Бастос, аналітик Німецького товариства зовнішньої політики.
Однак на думку спостерігачів, це не означає, що Захід повністю відвертається від України. Шведи, які 1 липня приймають головування в ЄС, мають на цій ниві амбітні плани. Стокгольм хоче, щоб восени цього року між ЄС і Києвом було підписано Угоду про асоціацію. Хоч у документі не йдеться про можливий вступ нашого східного сусіда до Євросоюзу, експерти оцінюють його як крок уперед в інтеграції України із Заходом. Ця ініціатива – заслуга Карла Більдта, глави шведської дипломатії і одного з ідеологів запропонованої спільно з Польщею програми Східне партнерство, якому внаслідок енергійних заходів вдалося переконати скептично налаштованих до розширення ЄС у східному напрямку Францію, Італію та Німеччину.
Однак проблема полягає в тому, чи не змарнують самі українці шансу, який перед ними відкривається. Умовою підписання угоди буде відповідне проведення Києвом економічних і політичних реформ. Із таким месиджем минулої середи до української столиці прилетіли разом міністри закордонних справ Німеччини і Польщі, Франк-Вальтер Штайнмайер і Радослав Сікорський. Однак, як пізніше визнали німецькі дипломати, місія закінчилася провалом. Президент Віктор Ющенко, прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, лідер проросійської опозиції Віктор Янукович та інші провідні політики навіть і не думають про те, щоб припинити суперечки заради виведення країни з фінансової скрути. Кожний із них думає вже тільки про передвиборчу кампанію напередодні запланованих на січень президентських виборів.
"Після цього візиту ми ще менше знаємо про наміри українців, ніж раніше", – зізнався по дорозі назад із Києва до Берліна один із співробітників Штайнмайера.
http://ua.korrespondent.net/worldabus/881320/print
[версія для друку]
[обговорити на форумі]
