Після багатьох років зволікань і сумнівів Європейський Союз наблизився до визнання не просто європейських перспектив, а можливості членства України в ЄС. Більшість країн Єросоюзу погодилися, що Брюссель має нарешті надіслати Києву «чіткий сигнал» про те, що в перспективі Україна може стати повноправним членом Європейського Союзу. Як повідомляє оглядач Радіо Свобода в Брюсселі, угоду з таким змістом Україні можуть запропонувати на вересневому саміті Україна-ЄС.
Брюссельський оглядач Радіо Свобода Ато Лоб’якас, посилаючись на дипломатичні джерела, повідомляє, що на вересневому саміті у французькому Евіані Україна може очікувати добрих новин.
«Виглядає так, що переважна більшість країн ЄС вирішила, що Україна потребує «чіткого сигналу», який вони можуть надіслати 9 вересня. Цей сигнал означає, що якимось чином вони мають згадати про перспективу членства. Поки що не відомо, чи йдеться лише про віддалену можливість, чи про певні умови, це поки що невідомо», – зазначає Ато Лоб’якас.
За його словами, із 27 країн ЄС близько 20 були «за», і лише Нідерланди та Бельгія висловлювали сумнів. А Франція, яка протягом наступних півроку головуватиме в ЄС, зайняла прихильно нейтральну позицію. Ато Лоб’якас говорить, що зміна настала з приходом нового президента Ніколя Саркозі, і це вже є значним поступом.
«Ця зміна відбулася в усьому спектрі питань від НАТО до розширення ЄС, але йдеться, ймовірно, про те, що Франція відчула необхідність нав’язати тісніші контакти з новими членами ЄС з числа східноєвропейських країн. А вони підтримують розширення. За це Франція розраховує на підтримку своїх планів щодо тіснішої співпраці зі своїми сусідами в середземноморському регіоні. Також Франція не хоче відставати від Німеччини, яка активно співпрацює з новими членами, тож вона, мабуть, не хоче почуватися ізольовано від східних сусідів», – вважає Ато Лоб’якас.
«Чимось потрібно відповісти на агресивне ставлення Росії»
Позиція Франції була однією з причин зміни ставлення всього ЄС до України, але були й інші, хоча жодна з них не пов’язана з нинішнім внутрішньополітичним хаосом в Україні, наголошує Ато Лоб’якас.
«Іншою причиною була Росія, усвідомлення того, що Росія в майбутньому буде проблемою для ЄС. Дедалі більше країн Євросоюзу починають усвідомлювати, що чимось потрібно відповісти на агресивне ставлення Росії. Тож ці тенденції тільки посилюють одна одну», – каже він.
Але, якщо Київ і отримає обіцянку членства, яку він очікував від часу Помаранчевої революції, то також не без умов, вважає оглядач Радіо Свобода. Європейський Союз, на його думку, буде домагатися більшої участі Києва у «політиці сусідства», хоча досі Київ не проявляв інтересу до неї, пояснюючи, що Україна не сусід Європи, а європейська країна.
«Якщо Україна отримає обіцянку членства, ЄС усуває головне заперечення Києва проти політики сусідства. Бо це рамкова угода про співпрацю на короткотермінову перспективу, від трьох до п’яти років, і кінцевий термін угод не перевищуватиме 15 років. Тож ідеться про поступове зближення, з тією різницею, що Україні та іншим східним сусідам запропонують подібний статус, котрий мають Швейцарія чи Норвегія, які ухвалили майже 70% європейського законодавства, і якби вони хотіли стати членами ЄС, переговори б тривали зовсім недовго, бо було б дуже мало що обговорювати», – зазначає оглядач Радіо Свобода в Брюсселі Ато Лоб’якас.
Марія Щур
www.radiosvoboda.org/content/Article/1182985.html
