У липні цього року загострення давньої хвороби привело мене на ліжко некрологічного відділення Чернігівської обласної лікарні, яке очолює висококласний фахівець, чуйна людина та вмілий організатор Марцинкевич Олександр Олександрович. Відділення займає цілий поверх терапевтичного корпусу. У його фойє, на першому поверсі, у вікні, розміщений вітраж з величною постаттю давньогрецького цілителя Гіппократа, клятву якому дають усі медики світу. І це дійсно символічно, тому що в наш надзвичайно тяжкий час, коли медперсонал отримує мізерні зарплати і фінансування медичних закладів, м’яко кажучи, бажає бути набагато щедрішим, усі медичні працівники віддають максимум тепла своєї душі хворим.

Особливо хочеться сказати багато вдячних слів на адресу свого лікуючого лікаря. Це Махно Андрій Денисович, колишній завідуючий відділенням, лікар з багатющим досвідом, чуйна та добра людина, який з батьківською любов’ю ставиться до хворих. Скільки він доклав зусиль і витратив часу, щоб мене оглянули всі фахівці для встановлення якомога точнішого діагнозу!

Це і сестринський персонал, який намагався підтримувати нас не тільки фізично, а й морально. Особливо хочеться відмітити маніпуляційну сестру Олю (на жаль, я не встигла з’ясувати її прізвища), яка настільки вміло ставила крапельниці і давала уколи, що ми, хворі, їх майже не відчували. Це і постова медсестра Надія Петрівна (прізвища теж не знаю), яка з материнським піклуванням дбала про хворих.

Хочеться подякувати і санітаркам, які няньчилися з нами, як з малими дітьми, дбали про чистоту.

Також ми дуже вдячні працівникам харчового блоку. Ще хочеться відмітити велику кількість кімнатних квітів у відділенні. Територія лікарні теж вражає зеленню дерев та квітів, дбайливо доглянутих, щоб хворі дихали свіжим повітрям та милувалися розмаїттям флори.

Ще раз низенько до землі вклоняюся людям у білих халатах і хочу побажати їм міцного здоров’я та всіляких гараздів, щоб вони могли піклуватися про наше здоров’я!

Валентина Макаренко.