Вибори в Україні: народ має знати правду

Стагнація галузі будівельних матеріалів та будівництва – наслідок сучасної фінансово-економічної кризи в державі
09.07.2008 19:01

9 липня 2008 року у Києві відбувся круглий стіл „Стагнація галузі будівельних матеріалів та будівництва – наслідок сучасної фінансово-економічної кризи в державі”. Захід організували Асоціація „Всеукраїнський союз виробників будівельних матеріалів та виробів” та Інститут трансформації суспільства.

Круглий стіл проходив у приміщенні інформаційного агентства „Укрінформ”.

Під час круглого столу учасниками обговорювалися такі питання:

Економічна політика Уряду – від стагнації до стагфляції?!

Стан і перспективи розвитку будівельної галузі, зокрема будівництва житла та соціальних об’єктів.

Пропозиції щодо подолання кризи в галузі.

До участі в круглому столі були запрошені: представники Секретаріату Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки і оборони України; народні депутати України; міністр фінансів України, міністр економіки України, міністр регіонального розвитку та будівництва України, міністр з питань житлово-комунального господарства України; голова Національного банку України; президент та члени Асоціації „Всеукраїнський союз виробників будівельних матеріалів та виробів”; президент Української будівельної Асоціації; президент Української державної корпорації з виконання монтажних і спеціальних будівельних робіт „Укрмонтажспецбуд”; члени Української національної іпотечної асоціації; президент Асоціації українських банків; почесний президент ВАТ АБ „Укргазбанк”; директор Інституту економічного прогнозування НАН України; ректор Національної академії управління; мас-медіа.

Рекомендації, вироблені учасниками круглого столу, будуть надані Президенту України, Прем’єр-міністру України, Секретарю РНБО та народним депутатам України.

Звернення учасників круглого столу до керівників держави MSWord

У 2008 році, вперше за останні 7 років, в Україні розпочався спад у будівельній галузі. За перше півріччя 2008 року падіння склало майже 2%, на відміну від зростання у 2007 році до 18%.

У січні-червні 2008 року скоротили обсяги будівництва 15 регіонів країни (тоді як у 2007 році зростання було 15,8%, а у житловому будівництві – 18,7%). Суттєво зменшився попит на будівельні матеріали (як промисловий, так і споживчий).

У Києві обсяг будівництва торік зріс на 26,1%, а за січень-травень 2008 року – лише на 3,6% (великою мірою завдяки роботам, що здійснювалися на подільському мостовому переході).

За два останні місяці 2008 року обсяг реалізації будівельної цегли на трьох заводах Вінницької області зменшився на 40%, на трьох підприємствах Полтавщини – на 50%.

За експертними оцінками Асоціації „Всеукраїнський союз виробників будівельних матеріалів та виробів” та Інституту трансформації суспільства, можна очікувати подальшого погіршення виробничої й фінансово-економічної ситуації в будівельній галузі країни, у тому числі в секторі виробництва будівельних матеріалів та будівництва житла.

Падіння виробництва в будівельній галузі призведе до ланцюгової реакції. Насамперед уповільниться розвиток галузі транспортних перевезень, виробництва сировини для будівельних матеріалів, меблевої промисловості та ін. Існує велика ймовірність того, що діяльність цих галузей в Україні стане збитковою.

Основною причиною стагнації будівельної галузі, на нашу думку, є економічна політика Уряду України. Інфляція, яка за перше півріччя 2008 року перевищила 15%, призвела до істотного зростання роздрібних цін на будівельні матеріали. Ще більшою мірою підвищилися оптові ціни (на 50% і вище). Наприклад, вартість цементу в першому півріччі цього року зросла в 1,4 раза, металопрокату – в 2 рази, природного газу – в 1,4 раза (він, зокрема, становить 40% у собівартості цементу). Як свідчить аналіз кон’юнктури ринку будівельних матеріалів, тенденція до їх подорожчання, на жаль, зберігатиметься і в другому півріччі 2008 року.

Уряд не зумів спрогнозувати на початку року негативні економічні результати від застосування ним популістських заходів: механічного підняття заробітних плат та інших соціальних виплат без зростання продуктивності праці, необґрунтованих виплат вкладникам Ощадбанку без належного на те обрахунку, багатомільярдних витрат на утримання бюрократичного та репресивно-поліцейського контрольного апарату. Наприклад, Державним бюджетом України на 2008 рік виділено Державній судовій адміністрації України – 2 475 545,7 тис. грн.; Генеральній прокуратурі України – 1 139 748,9 тис. грн.; Міністерству внутрішніх справ України – 9 054 061,5 тис. грн. (у тому числі на забезпечення захисту прав і свобод громадян, суспільства і держави від протиправних посягань, на охорону громадського порядку – 6 822 472,2 тис. грн.); Міністерству аграрної політики України – 11 016 680,3 тис. грн. (у тому числі Апарату Міністерства – 9 361 293,3 тис. грн.); Міністерству фінансів України – 20 241 367,2 тис. грн. (у тому числі Апарату Міністерства – 13 257 494,5 тис. грн.); Міністерству палива та енергетики – 5 072 083,6 тис. грн.; Міністерству вугільної промисловості України – 7 169 729,0 тис. грн. (в тому числі на державну підтримку вугледобувних підприємств – 3 831 203,3 тис. грн.).

Великої шкоди завдала урядова фінансова політика, що стимулювала створення дефіциту Державного бюджету, який на 2008 рік затверджено в сумі 20 млрд. грн., а також фактичне банкрутство Пенсійного фонду України. Як відомо, Державним бюджетом України на 2008 рік Пенсійному фонду виділено 33 656 618,5 тис. грн. (у тому числі дотації Пенсійному фонду України на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами, становлять 20 918 650,0 тис. грн.). Нині Уряд України готується здійснити зовнішні запозичення у сумі не менш як 500 млн. дол. США.

Така політика українського Уряду призвела до підвищення кредитних ставок у банківській сфері. Це завдало відчутного удару по будівництву житла, оскільки більша його частина здійснюється за рахунок кредитних ресурсів. Насамперед це відчув Київ, де обсяги будівництва складають понад третину загальноукраїнських.

На нашу думку, ситуація в будівельному секторі столиці погіршуватиметься й надалі, оскільки нинішня влада Києва використала всі екстенсивні інструменти розвитку в галузі будівництва житла, а модель інноваційно-інвестиційного розвитку в місті відсутня.

Отже, падіння обсягів виробництва та вартісних показників розвитку галузі будівельних матеріалів і будівництва, яке нині відбувається в нашій країні, є наслідком хибної економічної політики Уряду України.

Стагнація (від латин. stagno – роблю нерухомим) – застій в економіці, виробництві, торгівлі, що передує спаду, супроводжує спад.

Стагфляція (англ. stagflation – від латин. stagnation – застій та inflation – розслідування) – особливий кризовий стан спаду економіки країни, що характеризується спадом виробництва і зростанням інфляції.

Виступи учасників круглого столу

Захід відкрив Іван Салій, голова Наглядової ради Асоціації «Всеукраїнський союз виробників будівельних матеріалів і виробів». Пан Салій зазначив, що ми живемо у глобалізованому світі і знаємо, що відбувалося з іпотекою та капітальним будівництвом у наймогутнішій державі світу – США. Вже три роки американці не можуть подолати негативні наслідки. За моїми оцінками найефективніше у цій сфері справляється Казахстан, але в Астані також існують серйозні проблеми. Ми можемо вам засвідчити, що в українській галузі будівельних матеріалів з’явилися ознаки стагнації. Дехто з цим не погоджується, однак експерти, науковці відзначають, що криза в галузі будівельних матеріалів починається. Ми повинні сказати українській владі, добре, що кризи поки що немає. Але якщо ви допустите до цього, то ми вас попереджаємо. Сьогоднішня тема актуальна і відома.

Якщо у Білій Церкві, Полтаві чи Вінниці не продається вже 40% цегли, це говорить про те, що не тільки у київських будівельників не вистачає коштів, а їх не вистачає вже й у індивідуального забудовника в провінції, - впевнений він.

Наприкінці виступу І.Салій зауважив, що існує багато питань, які повинні вирішуватися на державному рівні. Хотілося б почути думку всіх присутніх, адже рекомендації, вироблені учасниками сьогоднішнього круглого столу, будуть надані Президенту України, Прем’єр-міністру України, Секретарю РНБО та народним депутатам України. Зокрема підготовлено Звернення до Президента України, де зазначається, що ми підтримуємо пропозицію щодо доступного соціального житла, але не бачимо, яким чином вона може бути реалізована в нинішній ситуації. Підготовлено також Звернення до Прем’єр-міністра України щодо підтримки перебудови „хрущовок”, однак ми не бачимо реальної роботи у цій сфері.

Олег Соскін, директор Інститут трансформації суспільства, професор, завідувач кафедри міжнародної економіки та підприємництва Національної академії управління, під час свого виступу відзначив, що Кабінет Міністрів України на чолі з Ю.Тимошенко за півроку свого функціонування так і не спромігся ліквідувати дефіцит Державного бюджету та перейти від соціально-популістських кроків до зваженої ліберальної економічної політики. В результаті здійснилися прогнози щодо початку стагнації, висловлені експертами під час першого засідання Українського клубу економістів у лютому 2008 року. Нині вже проявилися її перші ознаки. Інфляція за 6 місяців 2008 року сягнула 15,6%. Економічне зростання уповільнилося і ледве животіє за рахунок підвищення цін на світовому ринку на продукцію українських підприємств металургійної, хімічної та машинобудівної галузей. Варто зазначити, що це найбільші статті експортних доходів нашої крани. Почалося пряме падіння у кількох галузях, і в першу чергу в будівельній галузі, у тому числі в секторі виробництва будівельних матеріалів та будівництва житла.

Соціально-економічна ситуація не покращиться і в майбутньому, оскільки оптові ціни у всіх галузях за півроку зросли в середньому на 29%, уповільнився інвестиційний процес, до того ж не підвищилася продуктивність праці , – зазначив Олег Соскін.

На думку О.Соскіна, щоб змінити соціально-економічну ситуацію на краще, Уряду України необхідно підтримати вітчизняного виробника, усунути ПДВ та інші шалені податки, надати можливість українським виробника ввозити високотехнологічне обладнання, компенсувати різницю у високій ставці по банківським кредитам (кредитна ставка не повинна перевищувати 10-12% річних). Уряду варто надати кошти пріоритетним галузям, що визначають науково-технічний прогрес, зокрема галузі з виробництва будівельних матеріалів, а не витрачати їх на популістські соціальні виплати.

Валерій Литвицький, Керівник Групи радників Голови Національного банку України.

Звичайно, я підтримую ідею орієнтувати валютно-курсову і кредитну політику на те, щоб не було руйнівних процесів у будівельній галузі. Але я думаю, що це стосується не тільки цієї галузі. Тому з боку Національного банку є розуміння ситуації.

Друге. Я запропонував би вам вийти з ініціативою про розгляд стану будівельної галузі на засіданні Кабінету Міністрів та Ради національної безпеки і оборони України.

Трете. Національний банк займається грошима, і він зацікавлений, щоб ці гроші були злиті «в екстазі» з товарною пропозицією, в тому числі такої галузі як будівництво. Інакше ціни будуть зростати. А наш конституційний обов’язок ми будемо виконувати не так як потрібно. Тому ми на цій зустрічі.

Приблизно триліон гривень ВВП прогнозується, це базовий макроіндикатор. Але важливим індикатором є і стан справ у будівництві. Тому що в цьому триліоні ВВП або 200 млрд. дол., які ми очікуємо, приблизно 10 млрд. дол. – це внесок будівництва. Приблизно 5% ВВП створюється цією галуззю. Якщо в цій галузі депресія, стагфляція, то від цього негативний ефект мають всі галузі. Тому ми дуже чутливо відносимося до того факту, що в цій галузі не стагфляція, не стагнація. В цій галузі рецесія, справжня рецесія. Стагфляція це тупцювання на місті поєднане із зростанням цін. Але у будівництві, рецесія – спад. 3,8% падіння за 5 місяців. Гірше було лише у 2005 році. Тоді було зафіксоване падіння біля 13%.

Є ще один індикатор – сільське господарство. Там динаміка ВВП – 0,4% за 5 місяців. Це рівень фоновий, дуже низький. Ми розраховуємо на врожай. Але, зверніть увагу, 10% ВВП навіть 8% ВВП створює нині сільське господарство, а було й 15%. І плюс 5% будівництво. Ці галузі разом створюють близько 26 млрд. дол. ВВП. Стагфляції в цілому по економіці немає. Але є декілька галузей з від’ємною динамікою. ВВП з мінусом – у сферах освіти, охорони здоров’я. Однак там невеликі мінуси. Але найбільший мінус у будівництві. Є ще у нас нафтопереробка, але її питома вага у створенні ВВП не така велика. Ми вважаємо, що ситуація в будівництві варта того, щоб підняти питання на державний рівень. Я маю на увазі рівень Кабінету Міністрів Україні, і може навіть РНБО.

Четверте. Що Національному банку потрібно взяти до уваги. Я висловлюю власну позицію. Нам треба звернути увагу, на те що будівельники потерпають від того, що їх доходи зростають темпами, що є нижчими від темпів зростання цін. Тобто перша проблема це ціни. Якщо ви завозите від експорту сюди долар чи євро і по євро більше, по долару менше отримаєте гривні, то вас хвилює те що на 2-4% менше по змісту гривневий еквівалент. Вас хвилює і те, що менше можете і купити тому що ціни зростають шалено. Тому експортера турбує не номінальний курс, який зріс на 4%. В Китаї він зріс вже на 20%, але в Китаї інфляція менше. А в Україні інфляція за 30% річних. Тому зачіпає експортера те, що гроші начебто нормальні отримані але при обміні їх на гривню купуєте за них менше. Тому перше завдання це призупинити зростання оптових цін. Ми по їх інфляції чемпіони Європи в цьому році. Ціни виробників на метал зросли на 50%. Якщо взяти всі ціни виробників, то вони піднялися вже на 29,3%. До цього найвищим був показник 2004 року – 24,2%. Ми за 6 місяців маємо 29,3%. Тому ви своїми доходами не можете дотягнутися до таких цін. Сказати, що банки не дають гроші, було б неправильно. Кредитів економіка отримала на 100 млрд. більше. Власні доходи вашої галузі, за січень-травень минулого року були 200 млрд., нині 317 млрд. Тобто грошей начебто вистачає. Проблема у вартості цих грошей, процентних ставках. А процентні ставки за такої інфляції і при таких ризиках будуть високі. Тому наше спільне завдання домогтися того, щоб і оптові і роздрібні ціни «пішли» донизу. Якщо нам не вдасться цього зробити, то ваші претензії будуть правильними. Якщо ми хочемо давати гроші однією рукою, то комерційним банкам, у тому числі Нацбанку, потрібно створювати такі умови, щоб ми їх не забирали через інфляцію другою рукою. Це головне завдання.

П’яте. Інвестиційний попит. Якщо будівництво у рецесії, то це означає, що інвестиційний попит послаблений, тому ви і не можете збути дещо з того, що ви виробляєте. І кажете, як ми будемо ціни знижувати, таке ж не буває при такому попиті. На вашу продукцію попит є, але інвестиції в основний капітал в цьому році зросли на 10%, а рік тому на 32%. Бюджет спотворений, тобто його структура викривлена. Номінальні доходи 45% зростання, інвестиції лише 10%. І в бюджеті сьогодні пропонують ще більше орієнтувати на внутрішній споживчий попит за рахунок послаблення інвестиційного попиту. Як не буде ваша галузь перебувати у спаді, якщо інвестиції втричі повільніше зростають? Якщо збільшиться імпорт, тоді теж конкуренція зростає. Інвестиції треба більше мати вітчизняним виробникам. Тому ще одна проблема, в тому числі і для Національного банку, це інвестиційний попит. Я думаю, що це питання варто того, щоб йому надавати державний рівень.

Щодо курсу. З інфляцією ясно, з попитом теж. Не дуже декому ясно з курсом, я внесу цю ясність. Голова Нацбанку сказав, що базове значення офіційного курсу – 4,85 – буде незмінним до кінця року. Ви розумієте, що таке базове значення? Це означає, що навколо нього можливі коливання. Відхилення у найгіршому варіанті 4% в сторону посилення, і в найгіршому варіанті в сторону послаблення теж на 4%. Це єдина позиція Ради Нацбанку і Правління. Це означає, що можливе посилення гривні з початку року 8%, бо на 4% ми вже підвищили. Воно буде необов’язково. У крайньому випадку. Що стосується девальвації, то там річні прогнозні коливання не більше 4%. Я думаю, що девальвації ви злякалися б ще більше, ніж ревальвації. Тому що при девальвації ціни будуть настільки високі, що ваша продукція важче буде реалізовуватися. Ціни на метали на історичному максимумі перебувають, ціни на зерно тягнуться до цього максимуму. Україна все-таки значною мірою інтегрована, тим більше, що ми в СОТ. Тому завдання Центрального банку ці прогнозні орієнтири утримати. Тому я і кажу, не хвилюйтеся - 4,85 офіційний курс. Для вас важливий офіційний курс, фіскальним чинником є він. Ви можете в Україну завезти валюту, а податки платити з офіційного курсу, який для вас має бути комфортним. В даному випадку для вас важливо, щоб не був надмірним розрив між ринковим і офіційним курсами.

Щодо курсу ринкового обмінного, там коливання теж можливі. Ми не брали зобов’язань по амплітуді коливань. Валютний коридор у нас скасований. Але ми ринковий курс залишаємо у радарах нашої уваги. Ми не кинемо валютний ринок. У нас є 36 млрд. валютних резервів, щоб коливання не виходили за межі прийнятних. Про бюджет Я підтримую заяву Вашої наради. Якщо прийняти бюджет з тими корективами, що запропоновані, то краще залишити його таким як він є. Хоче звичайно приймати бюджет у кращій версії потрібно було б. Але запропоновані на сьогодні корективи створюють невпевненість у доцільності його прийняття. Національний банк намагатиметься і при новому бюджеті і при діючому, щоб цінові орієнтири були збережені. Але для цього потрібно перенести акцент зі споживчих на інвестиційні видатки. Тоді відчує певний комфорт і будівництво, а разом з ним і ваш партнер – машинобудування. Машинобудування гарно іде вгору, тому що його веде сильний зовнішній попит. А ви відчуваєте, на мій погляд, тиск не тільки з цінами та уповільненням динаміки інвестицій. Крім того заходять прямі іноземні інвестиції. Це теж конкуренти нашим будівельникам.

І останнє. Всі стурбовані Євро-2012, це гарна робота для будівельників, наших перш за все. І це сильний попит для всіх суміжників. Це також треба відобразити, в рішенні наради.

Прес-служба
Інституту трансформації суспільства

Читайте також:

h.ua/story/113994/

unian.net/ukr/news/news-260807.html

presscenter.ukrinform.com/view.php

<<< [Версія для друку]