|
|
|
|
|
Економіка: аналітика
 |
|
 |
|
07.03.2008 16:02 Аналіз зовнішньої платіжної позиції України свідчить про виникнення ознак дисбалансу. Це спонукає поставити такі питання:
1. Наскільки сприятливими для антінфляційної політики є січневі тенденції?
2. Якими на старті року є перспективи утримання міжнародної платіжної ліквідності України?
3. Наскільки нагальними є зміни в політиці обмінного курсу?
На перше питання наша відповідь є позитивною. На підтвердження цієї тези відзначу такі
9 базових трендів платіжного балансу
Перший. Експорт зростає. Але вдвічі повільніше ніж рік тому.
Другий. Імпорт все ще на підйомі. Проте темпи уповільнилися на чверть.
Третій. Зазначене послабило поточний рахунок. Його дефіцит у п’ять разів перевищив рівень січня 2007 року.
Четвертий. Вперше з 2006 року сформувався дефіцит і фінансового рахунку. Причина –відток короткострокового капіталу. Природа цього відтоку потребує додаткового аналізу. Крім того, слід взяти до уваги попередній характер статистичних даних. У січні громадяни нервували. Більше купували валюту ніж продавали. Значно. За глобальних і українських причин посилили хеджування ризиків.
П’ятий. Борг держави зменшився. Але приватні запозичення тримаються на минулорічному рівні. Радує удвічі більший приріст прямих інвестицій з-за кордону.
Шостий. Неприємним сюрпризом стало формування від’ємного сальдо зведеного платіжного балансу. Це скоротило більш ніж на 800 млн. дол. США резервні активи. Причина – подвійний дефіцит поточного і фінансового рахунків. Не слід драматизувати попередні дані січня. Вважаю ситуацію тимчасовою. Хоча, не виключено, що почав повертатися інтерес до відновлення старих схем відпливу капіталу через передоплату імпорту.
Сьомий. Подвійний дефіцит платіжного балансу стиснув ліквідність. Монетарна база скоротилася. У січні 2007 року Нацбанк «викупив» профіцит зведеного балансу. А у січні 2008 року профінансував його дефіцит через зменшення резервних активів.
Восьмий. Січневі пропорції платіжного балансу сприятимуть зменшенню інфляційного тиску вже на межі першого і другого кварталів. Оптимізується обсяг грошової пропозиції. Січнева купівля валюти з боку Нацбанку не утворила дефіцит короткострокової ліквідності. Банки навіть активніше ніж рік тому кредитують.
Дев’ятий. Хоча тренди січня були сприятливі для протидії базовій інфляції, вони свідчать і про певні загрози. Передовсім це стосується інфляційних і девальваційних очікувань. Сигналом щодо їх високого рівня є відток короткострокового капіталу з банківської системи. Можливо йдеться про ситуативний чинник,який був пов’язаний зі становленням урядовоі адміністраціі. Оптимізація ліквідності позитивно лише з часом вплине на інфляцію. Але очікування можуть завдати шкоди ціновій стабільності досить швидко.
Узагальнюючий висновок
На старті року продаж валюти Нацбанком сприяв посиленню антиінфляційної спрямованості його монетарної політики. Це співпало з бажанням мегарегулятора стати на заваді формуванню надмірної ліквідності в банківській системі. Зусилля, пов’язані з мобілізаційними заходами і концентрацією коштів Мінфіну на єдиному казначейському рахунку, були доповнені певним вилученням грошової маси через нетто-інтервенції на продаж валюти.
Раніше здійснене подорожчання базових грошей ще не встигло відчутно вплинути на цінову ситуацію. Це станеться з часом. Рік тому монетарна політика генерувала ліквідність через «викуп» більш ніж 200 млн. профіциту зведеного балансу. Цього року фінансувався його дефіцит через більш ніж 400 міліонний продаж валюти. Ліквідність нормалізувалася.
Це сталося тому, що відток валюти за поточними операціями не був перекритий її притоком за фінансовими операціями. Тому зниження монетарної бази було інтенсивнішим ніж у січні 2007 року. Тоді поточний рахунок теж був від’ємним. Але він з лихвою компенсувався позитивним сальдо рахунку фінансових і капітальних операцій.
Відповідь на друге питання
З макроекономічної точки зору фундаментом пропорції, що склалася на старті господарського року є посилення агрегованого попиту більш агресивними темпами в порівнянні із динамікою ВВП. Остання, як відомо, уповільнюється з неглибокими корекціями, вже з лютого 2007 року. Споживання все у більшій мірі перевищує виробництво. Інвестиції приростають швидше ніж заощадження. Серед тимчасових факторів можна припустити деяке посилення відтоку короткострокового капіталу через відновлення старих схем, пов’язаних зі штучним завищенням попиту на валюту для обслуговування імпорту (попередня оплата і т.ін.).. Подальший розвиток подій буде залежати від співвідношення сил дії факторів відтоку та притоку капіталу. Звернемо увагу на
Фактории відтоку капіталу
1. Подальше зростання цін на енергоносії (нафту і газ).
2. Посилення девальваційних очікувань і попиту на готівкову валюту для формування захисних активів у період загострення внутрішньополітичної ситуації і прискорення інфляції.
3. Потенціально можлива корекція бюджету в сторону соціалізації видатків, відповідного розширення імпорту і посилення попиту на валюту для його обслуговування.
4. Вступ у СОТ і реалізація ініціатив Мінекономіки, щодо зменшення ввізного мита на м’ясо, алкогольні і тютюнові вироби.
Не менш відчутними можуть бути і
фактори притоку капіталу
1. Відновлення експансії зовнішніх запозичень приватного сектору після стабілізації світових фінансових ринків і покращення умов доступу до них українських банків і корпорацій. Зовнішні запозичення Уряду та органів місцевої влади.
2. Додаткові кошти від участі іноземного капіталу в українській приватизації.
3. Продаж українських банків і приток капіталу у фінансовий сектор після оформлення членства у СОТ.
4. Приріст іноземних інвестицій в інфраструктурні проекти Євро 2012.
5. Різке збільшення експорту зерна нового врожаю.
Узагальнюючий висновок.
Високоймовірною є перспектива мати в цьому році платіжний баланс із меншим позитивним надлишком. Це допоможе протидіяти інфляції. Оскільки купівля валюти зменшиться. А з нею і розширення монетарних агрегатів. Але менш активне ніж минулорічне нарощування валютних резервів послабить вірогідність масштабної розрядки все ще значного потенціалу посилення обмінного курсу гривні. Слід також рахуватися з тим, що індикатори січня є попередніми і викривлені супервисокою базою порівняння відповідного місяця минулого року.
Вищезазначене дає підстави дати таку
Відповідь на третє питання
Доцільно утриматися від значних змін в поточній амплітуді коливань обмінного курсу.
Аргументація
Рішення щодо зміни офіційного курсу і розширення коридору його коливань доцільно приймати на базі системного аналізу розвитку економіки. Слід відстежити розвиток ситуації, принаймні у першому кварталі. У найближчий час варто було б триматися лінії на гнучкість курсоутворення: ні ревальвації, ні девальвації, без глибокої турбулентності і надлишкової волотильності.
Що ж до можливої зміни діючої парадигми курсової політики то слід дочекатися:
- результатів ймовірного перегляду параметрів Держбюджету;
- останнього з’ясування цін на газ;
- прояснення перспектив динаміки цін на нафту, метали, можливого експорту зерна нового врожаю.
Окрім того, слід відстежити динаміку ВВП у першому кварталі, найважчому в річній траєкторії. Важливо також отримати більш-менш надійну інформацію, щодо перспектив здійснення зовнішніх запозичень. Прискіпливого моніторингу потребує також розвиток політичної ситуації в країні.
Січневий стан платіжного балансу і зокрема поточного рахунку потрібно оцінювати без зайвої драматизації. Його дефіцитність обумовлена дією тимчасових факторів серед яких: зростання цін на енергоносії; споживчий бум, пов’язаний із зростанням вартості робочої сили; модернізація економіки, яка потребує капіталізації значних обсягів іноземних заощаджень.
До того ж у лютому, ймовірно, січневий тренд платіжного балансу може зазнати розвороту. Валютні резерви вже відновилися після січневого скороченняі навіть перевищили показник початку року.
Було б логічно відстежити розвиток подій в останньому місяці першого кварталу, перш ніж вдаватися до будь-яких новацій у курсовій політиці.
З повагою!
Керівник Групи Радників
Голови НБУ
В.О.Литвицький<<< [Версія для друку]
|
|
|
|
|
