nike blazer damskie nike blazer sklep moncler kurtka oakley praha ray ban praha abercrombie mikina polo ralph lauren praha hollister praha hollister mikina abercrombie praha michael kors kabelky hollister sk air jordan tenisky nike free 5.0 bayan nike free run bayan

bolsos michael kors nike huarache baratas montblanc boligrafos nike outlet polos ralph lauren baratos oakley baratas michael kors bolsos new balance 574 new balance baratas boligrafos montblanc nike air force baratas polo ralph lauren baratos nike air force 1 nike huarache

 

cheap air jordans uk cheap mont blanc pens hollister outlet uk adidas jeremy scott uk hollister outlet cheap air jordans gucci belts uk nike shox uk cheap nike air max 90 gucci belt uk

uggs sko louis vuitton oslo nike sko polo ralph lauren dame louis vuitton norge oakley norge parajumpers norge oakley briller polo ralph lauren salg moncler jakke ray ban solbriller canada goose norge ray ban norge woolrich jakke parajumpers salg

 Парламентські вибори-2012
 Офіційно
Виборче законодавство
Центральна виборча комісія
Політичні партії
Офіційні новини
 Політика
Акції та події
Виступи та інтерв'ю
 Економіка
Події
Інтерв'ю
Аналітика
 Світ про Україну
 Місцеві вибори-2010
 Президентські вибори 2010
 Вибори в Києві 2008
 Парламентські вибори 2007
Указ Президента України
2 квітня 2007
Указ Президента України
25 квітня 2007
Указ Президента України
5 червня 2007 року
Указ Президента України
31 липня 2007 року
 Вибори 2006
Календар виборів
Партії та виборчі блоки партій у виборчому процесі
Аналітика та статті
 Підписка на матеріали

Про Слов'янську партію
 
24 листопада 1991 р. у Донецьку відбувся Конгрес інтелігенції Донбасу, у якому брали участь більш 600 представників з різних міст Донеччини. Конгрес став поштовхом до створення "Руху за відродження Донбасу", який став новим, більш могутнім центром. Ініціатором нового об'єднавчого процесу став О. Базилюк, на той час один з лідерів партії Демократичного відродження України. 21 березня 1992 р. у Харкові відбулася консультативна зустріч представників ряду регіонів України. Серед учасників були Олександр Базилюк з Донецька, Анатолій Волченко і Валерій Мещеряків з Харкова, які представляли Рух Демократичних Реформ. На зустрічі були вироблені програмні принципи майбутньої організації. У результаті 16 травня 1992 року в Донецьку відбувся перший всеукраїнський Конгрес, що поставив перед собою ціль створити всеукраїнську громадську організацію. У Конгресі взяло участь більш 200 чоловік, що представляли 9 регіонів України. Головував на з'їзді М.Я. Азаров. Брав участь у роботі Конгресу також голова недавно створеної Ліберальної партії України І. Р. Маркулов. Були обрані тимчасові керівні органи Цивільного Конгресу України - таку назву було вирішено дати новій організації. На з'їзді за згодою більшості присутніх був вивішений малиновий козацький прапор. Співголовами ЦКУ стали: лідер "Руху за відродження Донбасу" О.Ф. Базилюк, м. Донецьк, народний депутат України В.Ф. Мещеряків, м. Харків, лідер руху "Демократичний Донбас" М.П. Рагозін. Була також обрана тимчасова робоча президія з 5 чоловік. 2-й, установчий, з'їзд Цивільного Конгресу України відбувся в Донецьку 3 жовтня 1992 року. На з'їзді були присутні вже делегати з 18 регіонів України. Головував на з'їзді Павло Олександрович Хаймович. З'їзд прийняв програму і статут Цивільного Конгресу України, обрав керівні органи ЦКУ. Співголовами ЦКУ стали Олександр Філімонович Базилюк, Валерій Федорович Мещеряків і народний депутат України із Сімферополя Володимир Павлович Терехов. Оскільки в цей час вийшов новий закон України "Про об'єднання громадян", що заборонив громадським організаціям займатися політикою, ЦКУ було вирішено реєструвати як політичний блок партій і громадських організацій. Для чого було вирішено створити дві партії: Економічну, що одержала згодом назву "Партія Праці", і партії "Цивільний Союз", що була заснована одразу 3 жовтня. Головою партії "Цивільний Союз" був обраний Олександр Філімонович Базилюк, заступниками: Анатолій Павлович Волченко й Олександр Васильович Лузан. Після того як Мін'юст відмовився реєструвати ЦКУ як блок партій і громадських організацій, мотивуючи це тим що не можна поєднувати у формальні блоки громадські організації і партії, а Ліберальна партія і Партія Праці від ЦКУ дистанціювалися, Цивільний Конгрес України як блок став фактично складатися з єдиної партії "Цивільний Союз" і в результаті був зареєстрований Мін'юстом як політична партія 10 червня 1993 року. 12 червня 1993 року в Донецьку відбулася координаційна рада партії, що співпала за часом з масовим страйком шахтарів Донбасу. На мітингу в присутності майже 100-тисячної аудиторії під оплески страйкуючих і відбулася презентація Цивільного Конгресу України. Координаційна рада затвердила також емблему партії - Богдана Хмельницького верхи на коні з булавою, що вказує на Москву, і прийняв рішення готувати з'їзд партії. Черговий третій з'їзд ЦКУ відбувся в Києві 18 вересня 1993 року. На з'їзді головував О. Базилюк. З'їзд затвердив трансформацію ЦКУ в політичну партію, зміни внесені в Статут за вимогою Мін'юсту, а також усі керівні органи ЦКУ як керівні органи партії. З'їзд затвердив як партійний малиновий прапор із двома блакитними смугами знизу і зверху. В основу прапора був покладений прапор Чернігівського полку козацького війська під командуванням полковника Мартіна Небаби, який загинув у битві за незалежність України від Польщі і Литви під Ріпками 6 червня 1651 року. Четвертий позачерговий з'їзд відбувся 18-19 грудня 1993 року в м. Харкові. На з'їзді головували по черзі Співголови ЦКУ О. Базилюк, В. Мещеряків і В. Терехов. З'їзд затвердив передвиборну платформу партії і визначив позицію партії Цивільний Конгрес України як партії лівого центра. 24 квітня 1994 р. у Донецьку відбулася розширена координаційна рада ЦКУ. КР підвела підсумки виборів у Верховну Раду і визначив тактику проведення передвиборної кампанії на місцевих виборах. КР прийняла рішення кандидата в Президенти України від партії не висувати, а надати підтримку в першому турі двом кандидатам - Кучмі і Морозу. 5-6 листопада в Донецьку відбувся п'ятий звітно-виборний з'їзд ЦКУ. З'їзд вніс зміни до Статуту партії. Замість трьох співголів вирішено було ввести посади Голови партії, Заступника голови і Секретаря партії. На з'їзді головували Олександр Базилюк, Юрій Болдирев і Юрій Бурих. З'їзд обрав новий склад Президії і керівників партії. Головою партії став Олександр Филимонович Базилюк, заступником голови партії Олександр Васильович Лузан, секретарем партії Олена Олександрівна Геллер. 8 січня 1995 року в Києві відбулася координаційна рада ЦКУ. На основі результатів анкетування членів партії КР підтвердила прихильність партії до позиції "лівого центру", як партії соціал-демократичної орієнтації. КР також прийняла рішення про перехід в опозицію до Президента України. 22 квітня в Сімферополі відбулося спільне засідання координаційної ради ЦКУ і сьомий позачерговий з'їзд Республіканської партії Криму. На з'їзді РПК, що проходив під головуванням Сергія Павловича Цекова було прийняте рішення про створення єдиної організації і вступ Республіканської партії Криму в Цивільний Конгрес України. На базі РПК було створено Кримське відділення ЦКУ, представники РПК ввійшли в Президію ЦКУ. Координаційна рада ЦКУ схвалила також проект нової програми партії й ухвалила опублікувати його в партійній газеті з метою широкого обговорення в регіональних організаціях для прийняття черговим 6 з'їздом ЦКУ. 6-7 червня 1995 р. партія взяла активну участь у З'їзді Співвітчизників із усіх республік колишнього СРСР, що відбувся в Москві у приміщенні Державної Думи з ініціативи Костянтина Затуліна. На з'їзд прибули представники російських національно-культурних суспільств, громад і організацій. Усього на З'їзді було більш 500 делегатів, Україну представляли 49 чоловік. У результаті була створена Рада Співвітчизників при Держдумі Росії - суспільний орган, покликаний відстоювати інтереси громадян, що проживають у країнах СНД і Балтії, які вважають Росію або СРСР своєю батьківщиною. Українська делегація на З'їзді збиралася окремо і на своєму засіданні обрала представником від України в Раду співвітчизників Олександра Базилюка. Українська делегація також домовилася провести в Києві З'їзд російських організацій України. Такий З'їзд відбувся майже через рік 16 березня 1976 року, одночасно з 6 з'їздом партії. 18 листопада 1995 р. відбулася Координаційна Рада партії, що прийняла рішення про проведення чергового З'їзду партії в Києві, КР підбила підсумки обговорення проекту програми партії, заслухала проект Конституції України від ЦКУ, схвалила ініціативу керівництва партії про створення всеукраїнського союзу російських громадських організацій. 16 березня 1996 року у Києві, в Будинку вчителя, відбувся З'їзд російських організацій. На з'їзді 31 організація (з 42 присутніх) висловилася за створення Всеукраїнського союзу російських організацій, що одержав назву Конгрес Російських організацій України (КРОУ). Партія активно виступала проти прийняття нової Конституції України, яка пригнічувала права регіонів, права і статус Автономної Республіки Крим, а також права російськомовного населення України. Було організовано ряд публікацій у пресі й акцій протесту у формі пікетів. Партією був запропонований свій проект Конституції, що припускає федеративно-земельний устрій України, парламентську республіку, державний статус російської мови. Влітку 1996 року партія взяла активну участь у шахтарських акціях протесту і захищала від незаконного арешту Михайла Крилова, керівника Донецького страйкому. Партія підготувала звертання до Ради Європи й ряду міжнародних правозахисних організацій. З ініціативи члена ЦКУ депутата Болдирева було прийнято закон про амністію шахтарів. У цей період склався тісний союз партії і шахтарського руху. 30 листопада в Донецьку відбувся 2-й з'їзд Конгресу російських організацій України, на якому остаточно був затверджений Статут організації і підтримано звертання партії до священного синоду Російської православної церкви. 24 травня 1997 р. у Києві, у приміщенні молодіжного театру ім. Курбаса відбувся 7 звітно-виборний З'їзд партії. На З'їзді було присутнє 182 делегата з 16 областей України. З'їзд переобрав на черговий термін головою партії Базилюка Олександра. Вибори голови проводилися на альтернативній основі. За Базилюка було подано 100 голосів, за його суперника, народного депутата Алексєєва 64. На З'їзді були також обговорені дві концепції блокування партії на майбутніх виборах. Запропонований керівництвом партії блок із шахтарськими профспілками, Союзом "Чорнобиль", Радою ветеранів і Партією справедливості. Блок одержав назву "Трудова Україна". Як альтернативу Юрієм Болдиревим була запропонована концепція блоку з Прогресивною соціалістичною партією Наталії Вітренко. 11 жовтня 1997 року відбулося засідання Координаційної Ради, що остаточно затвердило Блок "Трудова Україна" і свою частину партійного списку. За результатами виборів у Верховну Раду блок "Трудова Україна" одержав понад три відсотки голосів. Тільки в одній Донецькій області, де знаходиться центральний штаб партії, було отримано 357 тис. голосів (більш 16%). 26 квітня 1998 року в Донецьку відбувся черговий восьмий З'їзд партії. На З'їзді партії були підведені підсумки виборів, що з урахуванням ситуації, у якій партія знаходилася, були визнані задовільними. Прийшло розуміння, що партія - це насамперед єдина команда, а не просто клуб за інтересами. В той же час стала очевидною непопулярність назви Цивільний Конгрес України у виборців, оскільки з цієї назви не видна ідеологія партії. Спочатку передбачалося назвати партію "Трудова Україна" (за назвою блоку, у якому партія йшла на вибори), але потім було знайдено більш вдалу назву, яка відображала ідеологію партії, "Слов'янська партія". У той час, поки йшла перереєстрація, партія взяла участь в організації і проведенні сьомого міжнародного Слов'янського з'їзду в Празі 3-6 червня 1998 р. За результатами З'їзду 11 грудня 1998 року в Києві, на базі Київського Слов'янського Університету, партією була організована науково-практична конференція: "Слов'янська ідея - традиції, сучасність, перспектива. Восени 1998 року партією був організовано ряд акцій протесту проти агресивних дій США і НАТО щодо Югославії й інших країн. У березні 1999 року, коли НАТО розв'язало відкриту агресію проти Югославії, партія намагалася різними способами допомогти Югославії. Було організовано щоденне пікетування посольства США. Партія встановила тісний контакт з посольством Югославії. Вона поширювала правдиву інформацію про події в Югославії, сприяла оправленню в Югославію фахівців в області протиповітряної оборони. 15 травня 1999 року відбувся в Донецьку відбувся 9 З'їзд Слов'янської партії. З'їзд висунув кандидатом у Президенти України голови Слов'янської партії Олександра Базилюка. З'їзд затвердив нову символіку партії. Партійним гімном став відомий марш "Прощання Слов'янки". У передвиборній гонці взяли старт 19 претендентів. З них 15 сталі кандидатами в Президенти України. Олександр Базилюк виявився зареєстрованим тільки після двох рішень Верховного Суду України. На виборах 31 жовтня 1999 року кандидат у президенти України від Слов'янської партії зайняв 12-і місце. На сьогоднішній день партія входить до складу міжнародного Всеслов'янського Собору, що діє на території практично всіх слов'янських держав. Мета партії - консолідація демократичних сил з метою побудови в Україні громадянського суспільства, відновлення зруйнованих в наслідок розпаду СРСР економічних, культурних, інформаційних та інших зв'язків між колишніми республіками СРСР, перетворення Співдружності Незалежних Держав (СНД) з механізму цивілізованого розлучення в механізм об'єднання незалежних держав та інтеграція України разом з іншими державами СНД в світове економічне співтовариство. Завдання партії:
  • Затвердження та відстоювання прав і свобод кожної людини, пріоритету прав особи над правами нації та держави.
  • Боротьба проти націонал-шовінізму, тоталітаризму, авторитаризму.
  • Сприяння створенню рівних умов для розвитку всіх культур в Україні.
  • Визнання реально сформованої двомовності та надання російській мові статусу другої державної поряд з українською.
  • Затвердження федеративно-земельного устрою України, що забезпечує повноцінне самоврядування регіонів.
  • Укріплення СНД, створення в рамках СНД постійно діючих координаційних органів з чітко визначеними повноваженнями.
  • Сприяння створенню ефективних механізмів забезпечення зайнятості та соціальної адаптації громадян в умовах ринкової економіки. На момент реєстрації ЦКУ нараховував 1354 члена. Сьогодні партія налічує більш 8000 членів.
        [Версія для друку]



  •  Опитування 
    Як Ви вважаєте, чи протирічить продовження терміну перебування Чорноморського Флоту РФ національним інтересам безпеки України?
    так
    ні
    не визначився





    Милитва за Україну

    Олег Соскін: Про економіку та нову владу
    Українські міста в Інтернеті
    Інститут трансформації суспільства
    Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
    OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика

    TyTa