nike blazer damskie nike blazer sklep moncler kurtka oakley praha ray ban praha abercrombie mikina polo ralph lauren praha hollister praha hollister mikina abercrombie praha michael kors kabelky hollister sk air jordan tenisky nike free 5.0 bayan nike free run bayan

bolsos michael kors nike huarache baratas montblanc boligrafos nike outlet polos ralph lauren baratos oakley baratas michael kors bolsos new balance 574 new balance baratas boligrafos montblanc nike air force baratas polo ralph lauren baratos nike air force 1 nike huarache

 

cheap air jordans uk cheap mont blanc pens hollister outlet uk adidas jeremy scott uk hollister outlet cheap air jordans gucci belts uk nike shox uk cheap nike air max 90 gucci belt uk

uggs sko louis vuitton oslo nike sko polo ralph lauren dame louis vuitton norge oakley norge parajumpers norge oakley briller polo ralph lauren salg moncler jakke ray ban solbriller canada goose norge ray ban norge woolrich jakke parajumpers salg

 Парламентські вибори-2012
 Офіційно
Виборче законодавство
Центральна виборча комісія
Політичні партії
Офіційні новини
 Політика
Акції та події
Виступи та інтерв'ю
 Економіка
Події
Інтерв'ю
Аналітика
 Світ про Україну
 Місцеві вибори-2010
 Президентські вибори 2010
 Вибори в Києві 2008
 Парламентські вибори 2007
Указ Президента України
2 квітня 2007
Указ Президента України
25 квітня 2007
Указ Президента України
5 червня 2007 року
Указ Президента України
31 липня 2007 року
 Вибори 2006
Календар виборів
Партії та виборчі блоки партій у виборчому процесі
Аналітика та статті
 Підписка на матеріали

 
Переможний Томос на тлі «зради» в Ічні
15.11.2018 15:58

Ми живемо в дивній країні, де люди приречені на постійне моральне піднесення й не менш постійне матеріальне зубожіння. Причому незалежно від того, хто при владі та яких морально-ціннісних поглядів і зовнішньополітичних орієнтирів він дотримується.

Якщо поглянути на карту наших перемог за останні чотири роки – все дуже позитивно. В 2015-му Україна розпрощалася зі спадком СРСР, провівши декомунізацію; наступного року Джамала привезла перемогу з Євробачення, заспівавши про депортацію кримських татар; у 2017-му українці отримали такий бажаний «безвіз»; нарешті цього року – релігійну свободу у вигляді Томосу (цікаво, скільки людей ще шість місяців тому знали значення цього слова?). Кожен рік – нові перемоги для посилення морального духу нації. Що цікаво – всі вони акцентовано спрямовані проти Росії та її імперського реваншизму. Таке враження, що «збурити» північного сусіда, а потім спостерігати, як «підгорає» в «експертів» на російському телебаченні, стало ледь не національною забавою українців. Однак це ілюзія, асиметрична відповідь. Оскільки росіяни завдають нам прямої матеріальної шкоди війною на Донбасі, анексією Криму, вбивствами наших вояків та підривами складів боєприпасів, а ми їм – ні. Про санкції не будемо.

Звісно, Україні потрібні позитивні символи, що піднесуть наш бойовий дух. Але що з економікою? Україна офіційно стала найбіднішою країною Європи з найвищими темпами еміграції (завдяки безвізу?). У всьому винні війна та Росія? Чи олігархи? Багаті продовжують багатіти, бідні – біднішати. Такими «досягненнями» не повернути Донбас і Крим. Хто винен у подорожчанні пального, яке потягне за собою зростання цін на продукти? Українці стануть біднішими якраз напередодні виборів. Листопад – час нового «майдану»? Чи перекриє Томос і закон про мову (його ухвалення у другому читанні заплановане до кінця року) весь матеріальний негатив і порожні кишені українців?

До речі, про Томос. Справа ця потрібна, але чи на часі саме зараз? Звичайно, можна скільки завгодно говорити про історичність події, як довго ми до неї йшли і чекали… Але чи не переоцінюємо ми значення Церкви в житті сучасного українця? Наскільки сильно релігія впливає на державу? Надворі ХХІ століття, а ми говоримо категоріями середньовіччя. Часом виникає враження, що якийсь політтехнолог Петра Порошенка просто передивився серіал «Тюдори», влаштувавши для українського Генріха VIII свою церковну реформацію. Скільки насправді віруючих людей живе в Україні, готових мобілізуватися за релігійну ідею? Віру подають в одному «флаконі» з мовою та армією. Друге – ідентичність нації, третє – її захист та спроможність. Проте перше сьогодні – ще один привід Москві спекулювати на українцях. Перетворити Україну на Північну Ірландію складно, але можливо. Особливо коли маніпулюєш незаможними малоосвіченими людьми – а дуже скоро у нас залишаться лише такі. Трудова міграція, передусім інтелектуальна, продовжується й вимиває найкращих.

І Росія вже почала провокувати релігійну ворожнечу, розпалювати релігійну війну. Якщо не вдалося роздмухати громадянський конфлікт на Донбасі через інертність та патерналізм місцевих мешканців – Москва знайде інший спойлер. При цьому ставка знову зроблена на Південь та Схід, де віра офіційно узурпована російською церквою. Ось тільки йдеться про приходи і території, а не про людей. Яка реальна кількість віруючих в Україні? В українському сегменті Фейсбуку за останній тиждень набув популярності мем «атеїст Київського патріархату». Насправді абсолютна більшість населення східних та південних регіонів України – робітники заводів, шахт, кваліфіковані наймані працівники – люди не релігійні. Тож із мобілізацією навколо ідеї російської церкви Росія гарантовано зазнає такого самого фіаско, як і з мобілізацією навколо ідеї «русского мира». Єдиний шанс Москви – влаштувати гібридну інтервенцію. Знайшли ж «шахтарі» у своїх шахтах танки… Ось і кагебісти в рясах раптово вийдуть і поведуть на Київ чорнявих вірян Асланів і Тамірів. Тут потрібна пильність і кропітка робота спецслужб – гібридна війна продовжується.

Але не лише гібридна. Триває й звичайна війна, про що свідчать підриви на складах в Ічні. У ніч на 9 жовтня 2018 року Росія здійснила черговий акт залякування України. Які арсенали зброї наступні? На жаль, нашу владу нічому не навчили подібні трагедії 2017 року в Балаклеї та Калинівці, а до цього у Сватово в 2015-му. Винні не були знайдені, покарали звичайних стрілочників. Жоден генерал із Генштабу не сів за ґрати, хоч мав би. Україна не може дозволити собі настільки безглуздо втрачати військові арсенали під час війни. Скільки ще трагедій має статися, аби почалися реальні зміни в секторі оборони? Ворог буде нахабнішати дедалі більше, бо ми самі його провокуємо своєю безвідповідальністю. І одного дня виявиться, що захищати кордон українцям доведеться голими руками.

Цікавою на цьому тлі виглядає чергова симуляція реформ – Порошенко звільнив з військової служби генерала Полторака, за сумісництвом – Міністра оборони України. Тепер міністерством керує, як цього вимагають радники НАТО, цивільна особа. Що це було? Чи змінить армію така ілюзія цивільного контролю? Кого ми вкотре намагаємось обдурити?

Інша деталь, що також непокоїть, – географія диверсій. Росіяни дедалі ближче підбираються до Києва. Чернігівщина – прикордонний регіон і ключ до столиці України. Його дестабілізація цікавить Москву в першу чергу. Кремль обрав тактику активного втручання в українські справи напередодні виборів, намагаючись розхитати суспільство, підбурити його, зокрема й через релігійне протистояння. Українці мають показати витримку та єдність. Проте це не означає, що винних за вибухи на складах не треба шукати і карати. Диверсії триватимуть і далі, й лише негайні зміни у системі можуть завадити тактиці ворога.

Загострення можна очікувати й на Азові – директиву РНБО про невідкладні заходи із його захисту нещодавно підписав Президент. Варто згадати й про події на окупованих територіях – вибори Пушиліна в «ДНР» і Пасічника в «ЛНР», заплановані на 11 листопада. І все це – під акомпанемент перекидання російської летальної зброї, яке фіксують спостерігачі ОБСЄ. Москва посилюється й готується до військової конфронтації. Це її передвиборчий «подарунок» усім партіям війни в Україні, передусім Порошенку. Це час для «армії» з передвиборчої агітації нинішнього Президента. На що здатні «джавеліни» та сили ООС? У разі ж значних втрат цей «подарунок» переадресовується на осінь усім партіям миру (зокрема Новінського, Мураєва та інших). Недарма вони підбирали такі назви для своїх політичних сил («За (русский) мир», «Наші» – точно від «Крим наш»).

У будь-якому разі в 2019 році нудно в Україні не буде. Тож давайте сьогодні радіти Томосу, святкувати Покрову і лаяти безвідповідальних чиновників. Завтра на нас чекають більш відповідальні справи.

Польсько - Український портал



<<<   

 [версія для друку]



 Опитування 
Як Ви вважаєте, чи протирічить продовження терміну перебування Чорноморського Флоту РФ національним інтересам безпеки України?
так
ні
не визначився





Милитва за Україну

Олег Соскін: Про економіку та нову владу
Українські міста в Інтернеті
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика

TyTa