nike blazer damskie nike blazer sklep moncler kurtka oakley praha ray ban praha abercrombie mikina polo ralph lauren praha hollister praha hollister mikina abercrombie praha michael kors kabelky hollister sk air jordan tenisky nike free 5.0 bayan nike free run bayan

bolsos michael kors nike huarache baratas montblanc boligrafos nike outlet polos ralph lauren baratos oakley baratas michael kors bolsos new balance 574 new balance baratas boligrafos montblanc nike air force baratas polo ralph lauren baratos nike air force 1 nike huarache

 

cheap air jordans uk cheap mont blanc pens hollister outlet uk adidas jeremy scott uk hollister outlet cheap air jordans gucci belts uk nike shox uk cheap nike air max 90 gucci belt uk

uggs sko louis vuitton oslo nike sko polo ralph lauren dame louis vuitton norge oakley norge parajumpers norge oakley briller polo ralph lauren salg moncler jakke ray ban solbriller canada goose norge ray ban norge woolrich jakke parajumpers salg

 Парламентські вибори-2012
 Офіційно
Виборче законодавство
Центральна виборча комісія
Політичні партії
Офіційні новини
 Політика
Акції та події
Виступи та інтерв'ю
 Економіка
Події
Інтерв'ю
Аналітика
 Світ про Україну
 Місцеві вибори-2010
 Президентські вибори 2010
 Вибори в Києві 2008
 Парламентські вибори 2007
Указ Президента України
2 квітня 2007
Указ Президента України
25 квітня 2007
Указ Президента України
5 червня 2007 року
Указ Президента України
31 липня 2007 року
 Вибори 2006
Календар виборів
Партії та виборчі блоки партій у виборчому процесі
Аналітика та статті
 Підписка на матеріали

 
Українці – народ, який чи не найкраще ставиться до поляків з-поміж усіх народів, – польський політик Павел Коваль
01.08.2018 13:58

Останній Київський безпековий форум відвідав колишній діяч правлячої в Польщі партії «Закон і справедливість» (ЗіС) та активний учасник зі сторони ЄС щодо української євроінтеграції Павел Коваль. Polukr.net поговорив із політиком, істориком і публіцистом про актуальні проблеми польсько-українських відносин та шляхи їх покращення.

– Від 2015 року бачимо фактичне поглиблення співпраці між Україною і Польщею в різних секторах, але одночасне погіршення риторики в діалозі між країнами через історичні дискусії. Чому так і як покращити ситуацію?

– Співпраця зараз – це частково наслідок давніших напрацювань в польсько-українських відносинах за близько 30 років їх існування. Також вона є частиною ширшого міжнародного укладу між Україною та Заходом і стратегією останнього щодо стабілізації вашої країни. Особливо це стосується співпраці у сфері оборони, безпеки.

Натомість протиріччя виникли через внутрішні політичні імпульси в Польщі, де надмірної ваги набрали популісти. Тож на рівні риторики правлячих кіл час від часу йдуть негативні сигнали і їх стає дуже багато.

Яку країну хотіла би бачити Польща в Україні як у партнері?

– У Польщі зараз немає нової стратегії щодо України. Стратегія, яка існувала в попередні кількадесят років, до 2015 року, добігла кінця, натомість не виникло ідей щодо нової.

З одного боку, співпрацю з Україною польська влада розглядає як питання внутрішньої безпеки. З іншого – в Польщі є певний відсоток виборців, які керуються націоналістичними сентиментами. Такі є теж в Україні. У нас вони просто зараз яскравіші, бо частина політиків у владі на них реагує. Це важливо, бо в довготривалій перспективі можуть бути загрози, якщо влада в Польщі це сприйме як певний тренд.

– В атмосфері, яка склалася навколо польсько-українських історичних дискусій, виглядає, що навіть ліберальні політики з опозиційної «Громадянської платформи» (ГП) іноді не можуть виступити проти тренду, й синхронізують свої голоси з більш правими позиціями. Чи це так?

– Я б так не сказав. Звісно, є якийсь сенс, що вони діють в певному тренді, а не творять його. Адже вони в опозиції. Реагують на те, що пропонує їм влада. А отже, може скластися враження, що їхня позиція змінилася. Мені здається, що позиція ГП не змінилися.

Характерна ознака теперішньої польської політики – гостра критика дій польського уряду з боку опозиції. Вона сильніша, ніж будь-коли раніше. Натомість зовнішня політика Польщі стала підпорядкована логіці внутрішньої політики. Наші політики узалежнюють риторику на міжнародній арені від того, якими уявляють суспільні настрої вдома. Невідомо навіть, чи ці настрої саме такі. Про них, наприклад, вони дізнаються під час зустрічей з виборцями. Хоча це можуть бути не зовсім настрої більшості виборців цього політика чи партії. Врешті, такі речі формують, зокрема, політичну лінію Варшави щодо Києва.

– Чому попри всі протести, які відбулися в Польщі після 2015 року, підтримка ЗіС залишається такою високою?

– Це не зовсім так. Вона радше коливається. Кілька місяців тому піднялася до найвищого рівня – понад 40%. А останні два місяці йде на спад. Зараз вона опустилася до 35%. Це означає, що в ЗіС є значно більше, ніж в опозиції, твердого і переконаного власного електорату. А також, що польська опозиція досі слабка та розʼєднана. Це діагноз опозиції, а не владі.

Зараз велику роль в польській політиці грають приватні медіа, які показують ті речі, які не показує державне телебачення. Наприклад, голоси опозиції щодо закордонної політики чи інший погляд на роль українців в Польщі. Вони, наприклад, показують українців як працівників, які дуже потрібні для розвитку польського малого і середнього бізнесу, а не як біженців, про що час від часу кажуть деякі польські політики. Роль мас-медіа в цій ситуації стала ключовою.

Соціологічні опитування показують, що внаслідок риторики, пов’язаної з історичними дискусіями, ставлення поляків до українців погіршується. Які це несе загрози?

– Польща втрачає. Бо українці – народ, який найкраще ставиться до поляків чи не з-поміж усіх народів світу. Це сталося внаслідок суспільної співпраці, приватних контактів. Як результат – безпрецедентна за 30 років співпраця в сфері безпеки, ріст кількості польсько-українських шлюбів тощо. Існує безліч чинників, які свідчать, що польсько-українські особисті звʼязки зараз дуже добрі. Тож держава мала б думати, як скористатись з цієї ситуації.

– Яка перспектива, що з часом історична риторика в польсько-українських дискусіях піде на спад?

– Така перспектива дуже ймовірна, бо вже відчувається втома суспільства від цієї теми. Так, є багато поляків, яких цікавить історія, але є теж багато тих, кому немає до неї діла. Щоразу частіше в публічних дебатах чути від частини суспільства голоси, що їм забагато всіх цих історичних дискусій.

– Польські політики та історики в дискусіях часто кажуть, що лише хочуть сказати українцям правду. Українці натомість зазначають, що мають свою. Чи є перспектива знайти спільний знаменник між цих правд?

– Трохи перебільшуємо, коли кажемо, що мусимо дійти згоди, спільної правди. Це нормально в країнах Центральної Європи, що в багатьох справах не матимемо спільного погляду на речі. Часто зустрічаюся з українцями, але не переконую їх в правдивості моїх поглядів. Нам не вдасться провадити історичної політики в той спосіб, щоб обмеблювати комусь помешкання.

Можемо провадити спільні наукові дослідження, конференції. Це, можливо, дасть певний ефект. Але бажання має бути з боку обох влад – польської та української. Якщо одна сторона хоче переконати іншу в своїй правді понад правдою іншого, то тут не може бути успіху. Така природа речей.

Зараз найскладнішим є порозуміння між польською і українською елітами. Бо співпраця між громадянами дуже добра. Тож потрібні різні майданчики, зустрічі, щоб еліти між собою більше говорили. Можливо, тоді порозуміються.

– Якими бачите перспективи польсько-українських відносин за 5-10 років?

– Зараз ключове, що нам вдалося збудувати настільки міцні суспільні звʼязки, що вони мають нагоду перетривати різні негоди. На щастя, відносини між нами достатньо міцні, тож так легко не піддаються знищенню.

Польско - Український портал



<<<   

 [версія для друку]



 Опитування 
Як Ви вважаєте, чи протирічить продовження терміну перебування Чорноморського Флоту РФ національним інтересам безпеки України?
так
ні
не визначився





Милитва за Україну

Олег Соскін: Про економіку та нову владу
Українські міста в Інтернеті
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика

TyTa